Міжнародна співпраця

• Міжнародний олімпійський комітет
• Міжнародна олімпійська академія
• Європейські олімпійські комітети
• Європейські олімпійські академії
• Центр олімпійських досліджень і освіти (Лозанна, Швейцарія)
• Міжнародне товариство олімпійських істориків
• Національні олімпійські комітети  
• Олімпійські академії різних країн світу

Національна співпраця

• Міністерство молоді та спорту України
• Українська академія наук
• Національна академія педагогічних наук України
• Національний олімпійський комітет України
• Олімпійська академія України
• Асоціація ветеранів спорту України
• Національна спілка журналістів України
• Асоціація спортивних журналістів України
• Асоціація олімпійців України
• Національні федерації олімпійських видів спорту
• Заклади загальної середньої та вищої освіти України

Навчальна та наукова діяльність Навчально-наукового олімпійського інституту сконцентрована у двох напрямах. Перший із них охоплює вивчення історичної та культурної спадщини Олімпійських ігор з олімпійських видів спорту як самобутньої і захоплюючої частини світової культури, а також використання її в системі гуманітарної освіти. Другий напрям передбачає глибоке вивчення системи спортивної підготовки в органічній єдності спортивно-педагогічного, медико-біологічного, психологічного та організаційно-управлінського знання, його систематизацію й узагальнення.

Справа в тому, що інтенсивний розвиток світової спортивної науки протягом трьох останніх десятиліть, обумовлений різким зростанням популярності, політичною і соціальною значущістю олімпійського спорту та його фінансовою потужністю, призвів до накопичення величезного масиву емпіричних знань, що стосуються різних сторін підготовки спортсменів, починаючи від ідентифікації спортивних талантів і закінчуючи участю в чемпіонатах світу й Олімпійських іграх. Основний обсяг цих знань, викладений у тисячах наукових публікацій, потребує вивчення, відбору важливої і перспективної інформації, відкидання сумнівних, помилкових або малозначущих даних та формування на цих засадах теоретико-методичних основ сучасної системи підготовки спортсменів високого класу і чітких методичних додатків до її різних сторін і видів спорту.

Природно, що реалізація такого підходу вимагає залучення до роботи Навчально-наукового олімпійського інституту фахівців високої кваліфікації, які володіють не лише глибокими знаннями і широким світоглядом, але і розумінням специфіки тренерської діяльності, потреб тренерів та інших фахівців, залучених до підготовки спортсменів.

Орієнтація Навчально-наукового олімпійського інституту на освітню діяльність, що спирається на досягнення сучасної науки і передової практики, передбачає відображення результатів аналітичної роботи в узагальнюючих науково-методичних працях, програмах навчальних дисциплін, різних формах організації навчального процесу – семінарах, конференціях, вебінарах, дискусіях, тестуванні знань, підготовці та захисті кваліфікаційних робіт.

Одним із проектів, що реалізуються Олімпійським інститутом у тісній співпраці з Національним олімпійським комітетом України, стала постійно діюча система онлайн-семінарів із найбільш актуальних проблем олімпійського спорту і підготовки спортсменів. Такі щотижневі семінари, проведені в квітні-червні 2020 р., знайшли широкий відгук: у кожному з них взяли участь від 500 до 1000 фахівців не лише з України, але й із сусідніх країн.

Найважливішим напрямом діяльності Навчально-наукового олімпійського інституту стало відкриття магістратури за спеціальністю «Спортивна підготовка і тренерська діяльність в олімпійському виді спорту». У програмі магістратури широкий спектр спеціальних знань у сфері спортивної підготовки органічно доповнено різноманітними даними із суміжних дисциплін, тісно пов’язаних з якістю тренувального процесу і можливостями для його реалізації. Не менш важливими є форми організації навчального процесу. Тут, поряд із традиційними формами, що підтверджені багаторічною успішною практикою, використовуються нові, які спираються на сучасні інформаційні технології та дозволяють забезпечити високоякісну безперервну підготовку в дистанційному режимі при значно менших фінансових, організаційних та часових ресурсах. Особливо важливі такі освітні технології для спортсменів високого класу, що перебувають у цілорічному тренувальному і змагальному режимах і прагнуть поєднати спортивну кар’єру з освітньою.

Починаючи з 1990-х років фахівці Київського державного інституту фізичної культури (з 1998 р. – Національного університету фізичного виховання та спорту України) активно і плідно працюють у сфері олімпійського спорту.

• 1992 р. – зустріч професора В. М. Платонова з президентом МОК Хуаном Антоніо Самаранчем і керівником Міжнародного центру олімпійських досліджень доктором Карлом Вендлом для обговорення перспектив розвитку освітньої та наукової діяльності у сфері олімпійського спорту та співпраці з Міжнародним олімпійським комітетом.
• 1993 р. – створено кафедру олімпійського спорту, а в навчальний план введено дисципліну «Олімпійський спорт».
• 1993 р. – на базі кафедри відкрито Центр олімпійських досліджень та олімпійської освіти, який у 2013 р. отримав статус міжнародного.
• 1993 р. – проведення у м. Києві І Міжнародного наукового конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх», ініційованого Національним університетом фізичного виховання і спорту України та підтриманого Міжнародним олімпійським комітетом. У конгресі взяли участь 200 фахівців з 21 країни світу.
• 1993 р. – створення олімпійського музею Національного університету фізичного виховання і спорту України.
• 1993 р. – формування фонду олімпійської бібліотеки Національного університету фізичного виховання і спорту України.
• 1994 р. – заснування видавництва «Олімпійська література».
• 1994 р. – започатковано випуск міжнародного науково-теоретичного часопису «Наука в олімпійському спорті».
• 1994 р. – видання першого у світі підручника «Олімпійський спорт» для закладів вищої освіти фізичного виховання і спорту.
• 1994 р. – презентація підручника «Олімпійський спорт» на XII Олімпійському конгресі у Парижі, присвяченому 100-річчю Міжнародного олімпійського комітету. За рекомендацією сьомого президента МОК Хуана Антоніо Самаранча підручник рекомендовано для використання в системі олімпійської освіти та підготовки фахівців у різних країнах.
• 1997 р. – проведення в м. Києві II Міжнародного наукового Конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх» під патронатом Міжнародного олімпійського комітету і Міжнародної ради зі спортивної науки. У конгресі взяли участь 500 науковців і практиків із 63 країн світу.
• 1997 р. – початок підготовки фахівців вищої кваліфікації – кандидатів наук і докторів наук за спеціальністю «Олімпійський та професійний спорт» згідно наказу Вищої  атестаційної  комісії  України  від 13 березня 1997 р. № 86.
• 2000 р. – проведення у м. Києві IV Міжнародного наукового конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх», приуроченого до 70-річчя Національного університету фізичного виховання і спорту України. У конгресі взяли участь 400 провідних науковців та інших фахівців з 40 країн світу.
• 2000 р. – нагородження професора В. М. Платонова найвищою нагородою Міжнародного олімпійського комітету – Олімпійським орденом – за видатний внесок у розвиток науки у сфері олімпійського спорту, значущого для всього світового спортивного руху.
• 2000 р. – започаткування щорічного проведення Всеукраїнських олімпіад з іноземних мов «Студент та олімпійський спорт» серед студентської молоді спеціалізованих вищих навчальних закладів України під патронатом Національного олімпійського комітету України й Олімпійської Академії України.
• 2002 р. – відкриття магістратури «Олімпійський спорт».
• 2004 р. – створення лабораторії олімпійської освіти в Науково-дослідному інституті Національного університету фізичного виховання і спорту України.
• 2005–2010 рр. – проведення наукових досліджень з теми «Олімпійська освіта у загальноосвітніх навчальних закладах України» (грант Міністерства освіти і науки України).
• 2005 р. – видання «Енциклопедії олімпійського спорту» у 5-ти томах за підтримки Міжнародного олімпійського комітету і презентація його у Центрі олімпійських досліджень у Лозанні (Швейцарія).
• 2005 р. – проведення у м. Києві IX Міжнародного наукового конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх», у якому взяли участь 493 учасники з 55 країн Європи, Азії, Африки, Америки, Австралії.
• 2006 р. – візит восьмого президента Міжнародного олімпійського комітету Жака Рогге до Національного університету фізичного виховання і спорту України, відвідання Центру олімпійських досліджень та олімпійської освіти.
• 2007 р. – започаткування проведення щорічних Міжнародних конференцій «Молодь та олімпійський рух».
• 2007 р. – проведення Континентального семінару МОК "Олімпійська освіта: виховання, здоровий спосіб життя, соціальна адаптація".
• 2008 р. – проведення Всеукраїнської конференції «Олексій Бутовський – провісник олімпійського руху сучасності» у рамках святкування 170-річчя від дня народження просвітителя, педагога і громадського діяча, члена першого складу Міжнародного олімпійського комітету, генерала О. Д. Бутовського за участю нащадків генерала, членів Міжнародного олімпійського комітету та спортивної громадськості.
• 2009 р. – презентація фундаментальних праць: підручника «Олімпійський спорт» у 2 томах (за ред. В. М. Платонова) та «Енциклопедії олімпійського спорту у запитаннях і відповідях» (авт. М. М. Булатова) на XIII Олімпійському конгресі в Копенгагені (Данія), за що НОК України отримав відзнаку Міжнародного олімпійського комітету за організацію роботи з олімпійської освіти.
• 2009 р. – видання чотиритомного зібрання творів генерала О. Д. Бутовського за підтримки Міжнародного олімпійського комітету.
• 2010 р. – проведення у Києві ХІV Міжнародного наукового конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх», у якому взяли участь більше ніж 700 науковців і фахівців у галузі спорту та фізичної культури з понад 50 країн Європи, Азії, Америки й Африки.
• 2010 р. – візит президента Міжнародної олімпійської академії Ісідороса Кувелоса до Національного університету фізичного виховання і спорту України, Центру олімпійських досліджень та олімпійської освіти.
• 2010 р. – відзначення професора М. М. Булатову медаллю П’єра де Кубертена – найвищою нагородою МОК у галузі освіти.
• 2011 р. – проведення  Міжнародної науково-практичної конференції «Тренувальні та змагальні навантаження в сучасному спорті», присвяченої 100-річчю від дня народження видатного тренера і вченого у сфері спортивного тренування професора І. В. Вржесневського.
• 2011–2016 рр. – проведення наукових досліджень за темою «Історичні, організаційно-правові та методичні основи реалізації олімпійської освіти в Україні» (грант Міністерства освіти і науки України).
• 2012 р. – проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна система спортивної підготовки гімнастів», присвяченої 100-річчю від дня народження видатного тренера О. С. Мишакова за участю його знаменитих учнів Л. С. Латиніної, Б. А. Шахліна,         Ю. Є. Титова та олімпійської громадськості.
• 2012 р. – видання монографії «Культурна спадщина Стародавньої Греції і Олімпійські ігри» (авт. М. М. Булатова, С. Н. Бубка), «Олімпійський спорт в суспільстві: історія розвитку і сучасний стан» (авт. С. Н. Бубка) і фундаментальне двотомне видання «Олімпійські  ігри 1896–2012»  (авт. С. Н. Бубка, М. М. Булатова, В. М. Платонов).
• 2012 р. – проведення Всеукраїнського студентського форуму «Студент і спортивна наука» у Національному університеті фізичного виховання і спорту України.
• 2012 р. – нагородження професора М. М. Булатову вищими нагородами Міжнародної олімпійської академії «Афіна» і «Золотим знаком» за значний особистий внесок у розвиток олімпійської освіти.
• 2012 р. – видання Європейськими олімпійськими комітетами підготовленого професором М.М. Булатовою навчального посібника з олімпійської освіти «Your Olympic guide book», який сім разів був перевиданий і донині слугує посібником під час проведення Європейських Олімпійських фестивалів.
• 2013 р. – отримання Центром олімпійських досліджень і олімпійської освіти статусу міжнародного.
• 2013 р. – проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Олімпійський спорт: історія і сучасність», присвяченої 100-річчю заснування Київського олімпійського комітету.
• 2013 р. – візит членів МОК до Міжнародного центру олімпійських досліджень у Національному університеті фізичного виховання і спорту України.
• 2014 р. – започаткування освітнього проєкту «Енциклопедії олімпійських видів спорту»
• 2014 р. – відзначення професора М. М. Булатову почесною нагородою Міжнародного товариства олімпійських істориків – плакетою Деметріуса Вікеласа – за значний внесок у діяльність із дослідження історії олімпійського руху.
• 2014 р. – проведення наукового симпозіуму «Сучасний олімпійський рух: ідеали, цінності і їх реалізація».
• 2015 р. – відзначення професора М. М. Булатову Почесним трофеєм президента МОК Томаса Баха за значний особистий внесок у розвиток олімпійської освіти і поширення олімпійських цінностей.
• 2015 р. – візит президента Міжнародного товариства олімпійських істориків (ISOH) Девіда Валечинскі до Міжнародного центру олімпійських досліджень і олімпійської освіти.
• 2016 р. – проведення Міжнародного форуму «Олімпійський спорт: історія і сучасність».
• 2016 р. – обрання професора М. М. Булатової членом Комісії МОК «Культура і олімпійська спадщина».
• 2016 р. – візит президента Європейських олімпійських комітетів Янеза Косьянчича, під час якого відбулося обговорення перспектив взаємного співробітництва.
• 2017–2019 рр. – проведення наукових досліджень за темою «Реалізація національної ідеї становлення громадянина-патріота України через ціннісний потенціал олімпізму» (грант Міністерства освіти і науки України).
• 2018 р. – обрання професора М. М. Булатової першим віцепрезидентом Асоціації Європейських олімпійських академій.
• 2019 р. – візит Івана де Навасель де Кубертена, племінника П’єра де Кубертена, до Міжнародного центру олімпійських досліджень та олімпійської освіти.
• 2019 р. – візит до України керівництва Центру олімпійських досліджень МОК Марії Богнер і Нурії Пуч, їх участь у роботі Міжнародної конференції «Студенти і олімпійський спорт», ознайомлення з діяльністю Міжнародного центру олімпійських досліджень.
• 2019 р. – відкриття Навчально-наукового олімпійського інституту НФУВСУз метою подальшого розвитку науково-дослідної та освітньої діяльності у сфері олімпійського спорту.
• 2020 р. – обрання професора М. М. Булатову членом Комітету з освіти Міжнародної федерації університетського спорту (FISU).
• 2022 р. - обрання професора М. М. Булатову членом виконкому Міжнародного товариства олімпійських істориків (ISOH).
• 2024 р. – участь магістрантів в олімпіаді Центрі олімпійських досліджень МОК «Casestudy competition».
• 2024 р. –  результатом багаторічної копіткої праці під керівництвом професора Марії Булатової став вихід у світ у 2024 році енциклопедичного повнокольорового багатоілюстрованого видання «Меморабілія в олімпійській культурі та спадщині».
• 2025 р. – участь професора М.М. Булатової у 1-й Міжнародній олімпійській конференції в Гуджарате, Індія.

Навчально-науковий олімпійський інститут вбачає свою місію в популяризації ідеалів і цінностей олімпізму через здобуття, накопичення та поширення знань у галузі олімпійського спорту.

Основними завданнями Навчально-наукового олімпійського інституту є:

• забезпечення освітньої діяльності на першому (бакалаврському), другому (магістерському), а також тертому (освітньо-науковому) рівнях вищої освіти;
• проведення фундаментальних і прикладних досліджень з історичних, організаційно-правових, соціально-економічних і педагогічних аспектів олімпійського руху;
• підготовка і видання наукової, навчальної та методичної літератури, спрямованої на озброєння фахівців сфери фізичної культури і спорту, широких верств населення сучасною системою знань у галузі олімпійського спорту;
• формування довідково-інформаційного фонду, підготовка аналітичних матеріалів, розповсюдженням інформаційної продукції та надання консультацій з питань історії та розвитку олімпійського руху;
• створення сприятливих умов та надання інформаційних ресурсів для підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації через магістратуру, аспірантуру та докторантуру;
• розроблення та реалізація спеціальних програм із залучення дітей та молоді до ідеалів і цінностей олімпізму в системі освіти та виховання підростаючого покоління;
• організація міжнародних і національних конгресів, конференцій, симпозіумів та інших публічних заходів з розповсюдження наукових знань, обміну інформацією та досвідом серед науковців і практиків у системі олімпійського спорту;
• розвиток співробітництва з різними міжнародними та національними спортивними, науковими та освітніми установами й організаціями щодо формування інтегрованого простору, спільного накопичення та використання знань в олімпійській освіті та науково-дослідній роботі.