/ UA / RU / EN

Підсумкова резолюція ХIV Міжнародного наукового конгресу "Олімпійський спорт і спорт для всіх"


ПІДСУМКОВА РЕЗОЛЮЦІЯ
ХIV Міжнародного наукового конгресу "Олімпійський спорт і спорт для всіх", присвяченого 80-річчю Національного університету фізичного виховання і спорту України

 

5 - 8 жовтня 2010 року в столиці України Києві відбувся ХІV Міжнародний науковий конгрес "Олімпійський спорт і спорт для всіх", присвячений 80-річчю Національного університету фізичного виховання і спорту України.

Конгрес проходив під патронатом Міжнародного олімпійського комітету, Міжнародної ради спортивної науки і фізичного виховання, Міжнародної асоціації університетів фізичної культури і спорту, а також провідних державних установ України.

 Основними організаторами Конгресу були Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту, Національний олімпійський комітет України, а безпосередню підготовку і проведення Конгресу було покладено на Національний університет фізичного виховання і спорту України спільно з Українською академією наук і Олімпійською академією України.

На Конгрес прибули більше 700 учасників з 55 країн всіх континентів. Відзначається тривале розширення географії представництва країн-учасниць Конгресу в порівнянні з попередніми такими форумами.

Учасникам Конгресу були адресовані вітання від Президента України Віктора Януковича, президента Міжнародного олімпійського комітету Жака Рогге, Прем'єр міністра України Миколи Азарова, президента Міжнародної ради із спортивної науки і фізичного виховання Маргарет Телбот, Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту Равіля Сафіуллина, президента Національного олімпійського комітету України Сергія Бубки, Президента Української академії наук Олексія Онипко, Президента Міжнародної асоціації університетів фізичної культури і спорту Кайрата Закірьянова, ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України Володимира Платонова.

1.                 Відповідно до програми Конгресу, сформованої його науковим комітетом, робота форуму охоплювала дванадцять напрямів. Уперше організація Конгресу включала окрім пленарних доповідей засідання круглих столів по напрямах: "Історія і теорія олімпійського спорту. Олімпійська освіта", "Спорт вищих досягнень", "Система багаторічної підготовки спортсменів", "Здоров'я, спорт для всіх і рекреація", "Проблема підготовки кадрів у сфері фізичної культури і спорту", "Адаптивна фізична культура і спорт : стан, проблеми, перспективи", "Актуальні питання сучасної спортивної медицини в практиці спортивної підготовки", "Медико-біологічні аспекти фізичної культури і спорту", "Харчування і ергогенні засоби в спорті", "Сучасні проблеми фізичного виховання різних груп населення", "Біомеханічні технології у фізичному вихованні і спорті", "Психологічні особливості супроводу спортивної діяльності", "Роль і місце фізичної реабілітації в системі охорони здоров'я, праці, освіти, спорту і соціальної політики", "Олімпійський спорт і спорт для всіх в новому столітті: соціокультурна визначеність і історичні перспективи", "Філософські, історичні, економічні і правові аспекти фізичної культури і спорту", "Інформаційні технології у фізичному вихованні і спорті : стан, проблеми, перспективи".

На Конгресі було представлено більше 500 доповідей, у тому числі 11 - на пленарних засіданнях.

Серед виступів на пленарних засіданнях велику увагу його учасників викликали такі доповіді, як "Олімпійський спорт - історія і сучасність" (В. Платонов, Україна), "Роль Міжнародної олімпійської академії в пропаганді ідеалів олімпізму" (Д.Гангас, Греція), "Перемога життя : міжнародні перспективи спеціального олімпійського руху" (Д.Семотюк, Канада), "Про завдання і напрями діяльності міжнародної асоціації університетів фізичної культури і спорту" (К.Закірьянов, Казахстан), "Система підготовки спортсменів Китаю до головних змагань" (Зонг Бінгшу, КНР), "Організація наукового забезпечення підготовки найсильніших спортсменів Італії" (М. Фаіна, Італія), "Ефективність системи спортивної підготовки в Польщі у світлі результатів олімпійський ігор" (Х.Созански, Польща), "Ожиріння: чинники ризику і профілактика" (М. Кай, США), "Діяльність національного університету спорту Кореї, спрямована на завоювання золотих медалей" (Ю.Цзи Сеон, Республіка Корея), "Фізичне виховання і спорт для всіх в Кубі" (Хоел Бланко Перес, Куба).

Значна кількість провідних фахівців з різних країн були співголовами круглих столів Конгресу : "Адаптивна фізична культура і спорт : стан, проблеми, перспективи" - Ю. Бріскін (Україна), Я. Гедикоглу (Туреччина), Д. Семотюк (Канада), "Спорт вищих досягнень" - Є. Врублевский (Білорусь), Д. Дашева (Болгарія), В. Дрюков (Україна), О. Красильщиков (Малайзія); Г. Лхагвасурен (Монголія), Хуан Хаоцзунь (КНР), О. Шинкарук (Україна), О. Шелков (Росія), "Медико-біологічні аспекти фізичної культури і спорту" - В. Бальсевич (Росія), Р. Городничев (Росія), М. Волков (Росія), Ю. Горго (Україна), В. Ільїн (Україна), О. Іванов (Казахстан); Г. Коробейніков (Україна), М. Фаіна (Італія); "Історія і теорія олімпійського спорту. Олімпійська освіта" І. Кувелос (Греція), М. Булатова (Україна), В. Манолакі (Молдова), П. Каробліс (Литва); "Актуальні питання сучасної спортивної медицини в практиці спортивної підготовки" - В. Левенець (Україна), Чо Цзун Йонг (Республіка Корея), Л. Шахлина (Україна), Я. Шель (Німеччина); круглого столу "Здоров'я, спорт для всіх і рекреація" - М. Дутчак (Україна), М. Кай (США), С. Литвиненко (Росія), Д. Митич (Сербія); "Система багаторічної підготовки спортсменів" - Н. Булгакова (Росія), Вань Цайїн (КНР), П. Квашук (Росія), В. Копрівіца (Сербія); "Здоров'я людини - соціальна цінність: технології моніторингу і прогнозування здоров'я" - Д. Давиденко (Росія), Л. Димитров (Болгарія), М. Маліков (Україна), Н. Соколова (Україна); " Харчування і ергогенні засоби в спорті" - Л. Гуніна (Україна), К. Милашиус (Литва), О Цзае Кеун (Республіка Корея), В. Сластин (Україна); "Сучасні проблеми фізичного виховання різних груп населення" - С. Власова (Білорусь), Т. Круцевич (Україна), Л. Лубишева (Росія), Н. Москаленко (Україна); "Біомеханічні технології у фізичному вихованні і спорті" - В. Болобан (Україна), В. Гамалій (Україна), В. Губа (Росія), О. Шалманов (Росія); круглого столу "Кадрове забезпечення сфери фізичної культури і спорту" - М. Кобрінський (Білорусь), В. Конжокару (Румунія), М. Чесноков (Росія), Ю. Шкребтій (Україна); круглого столу "Роль і місце фізичної реабілітації в системі охорони здоров'я, праці, освіти, спорту і соціальної політики" - О. Марченко (Україна), Т. Полякова (Білорусь), І. Рой (Україна), Т. Скоблікова (Росія); "Олімпійський спорт і спорт для всіх в новому столітті: соціокультурна визначеність і історичні перспективи" Л. Куліков (Росія), Ю. Мічуда (Україна), П. Чине (Німеччина); круглого столу "Інформаційні технології у фізичному вихованні і спорті : стан, проблеми, перспективи" - В. Кашуба (Україна), Ю. Корягіна (Росія), О. Макагонов (Казахстан), П. Петров (Росія); "Психологічні особливості супроводу спортивної діяльності" - В. Воронова (Україна), Г. Горська (Росія), О. Кокун (Україна), А. Родіонов (Росія); круглого столу "Філософські, історичні, економічні і правові аспекти фізичної культури і спорту" - М. Візітей (Молдова), А. Заколодна (Білорусь), М. Ібрагімов (Україна), В. Кряж (Білорусь).

2.                 У рамках Конгресу працювала міжнародна спеціалізована виставка "Спорт-експо-2010", на якій були представлено різноманітне спортивне устаткування, тренажери, спортінвентар, дослідницька і діагностична апаратура, науково-методична, навчальна і інша література по різних напрямах фізичного виховання і спорту.

Під час Конгресу відбулося засідання Міжнародної асоціації університетів фізичної культури і спорту. На цьому засіданні були обговорені актуальні питання координації діяльності і консолідації зусиль спеціалізованих вузів різних регіонів.

3.                 Дискусії, що проходили на пленарних засіданнях і круглих столах конгресу, дозволили визначити найбільш актуальні проблеми, значущі і перспективні пріоритетні напрями подальшого розвитку і відповідного наукового забезпечення олімпійського і паралімпійського спорту і спорту для всіх, освіти в сфері фізичної культури і спорту, підготовки і перепідготовки кадрів висококваліфікованих фахівців для цих і суміжних галузей, розвитку фундаментальних і прикладних досліджень, орієнтованих як на постійне поповнення системи наукових знань в цих сферах, так і на рішення найважливіших практичних завдань спорту вищих досягнень, масового спорту і фізичного виховання (з використанням різних оптимальних науково обґрунтованих форм і засобів рухової активності), рекреації, фізичної реабілітації, спортивної медицини та інші.

Учасники Конгресу відзначають, що нині важливими в наукових дослідженнях можна вважати напрями, пов'язані з організацією науково-методичного забезпечення національних збірних команд, формуванням стратегічних напрямів розвитку спорту вищих досягнень і системи підготовки спортсменів високої кваліфікації, вдосконаленням багатоступеневої системи багаторічної підготовки, орієнтованої виключно на досягнення найвищих результатів на Олімпійських іграх і Чемпіонатах світу в оптимальній для цього виду спорту віковій зоні. Фахівці, які брали участь в роботі Конгресу, вказали на необхідність спадкоємності досліджень в області періодизації спортивної підготовки. Важливими напрямами досліджень є: впровадження сучасних комплексів оцінки ефективності спортивної техніки і її корекція в реальному масштабі часу як найважливішого чинника вдосконалення технічної майстерності спортсменів і підвищення їх результативності, розробка програм спеціального харчування, фармакологічного і фізіотерапевтичного забезпечення, стимулюючих протікання адаптаційних реакцій, підвищення ефективності тренувальних і змагальних засобів, формування і реалізація методики оперативного, поточного і етапного контролю ефективності адаптаційних реакцій на тренувальні і змагальні навантаження з метою корекції і оптимізації побудови різних структурних утворень тренувального процесу; удосконалення методичних основ підготовки в паралімпійському спорті.

Учасники Конгресу підкреслювали, що останніми роками прогрес науки істотно розширив і поглибив знання про закономірності психічної регуляції спортсменів і індивідуально-психологічної детермінації рухової активності, про особливості процесів саморегуляції функціональних станів, про роль психічних чинників в оцінці проблемних і конфліктних ситуацій.

Акцентувалася увага на необхідності переформатування дисциплін соціально-гуманітарного циклу в єдину концепцію "філософія спорту", яка б виділила соціокультурний феномен в поняттях фізичне виховання і спорт.

Стратегічними також є дослідження, спрямовані на: діагностику, збереження і зміцнення здоров'я людей; обґрунтування теоретико-методологічних основ спорту для всіх, фітнесу і рекреації; наукове обґрунтування рухових режимів фізичної реабілітації; способи пропаганди олімпійського руху; залучення молоді до здорового способу життя, сучасних оздоровчих технологій.

Учасники Конгресу закликали об'єднати зусилля університетів і факультетів, що входять до складу Міжнародної асоціації університетів фізичного виховання і спорту в плані підготовки конкурентноздатних фахівців сфери фізичної культури і спорту.

Учасники прийшли до загальної думки, що проведення круглих столів є важливою і ефективною формою організації роботи конгресів. Рекомендовано на наступних конгресах передбачити проведення круглих столів по напрямах: "Проблеми вдосконалення системи фізичного виховання різних груп населення", "Нові підходи в реформуванні програмно-нормативних основ фізичного виховання в навчальних закладах", "Інноваційні технології в методиці фізичного виховання дітей, підлітків і юнаків".

Учасники Конгресу визнали необхідним і доцільним знайомити спортивну громадськість з науковими досягненнями фахівців різних країн в області фізичної культури і спорту шляхом публікацій у визнаних авторитетних науково-теоретичних російських, українських, білоруських, казахських, литовських і інших журналах.

4.                 Учасники конгресу виражають щиру вдячність органам державної влади України, оргкомітету XIV Міжнародного наукового конгресу "Олімпійський спорт і спорт для всіх" і безпосередньо ректорату і усьому колективу Національного університету фізичного виховання і спорту України, на базі якого проходив цей форум, за велику роботу з його підготовки і успішне проведення.

5.                 Конгрес звертається до Міжнародного олімпійського комітету, Міжнародної ради зі спортивної науки і фізичного виховання та до інших міжнародних організацій, чия діяльність так і або інакше торкається цих сфер, а також до глав держав і урядів країн-учасниць конгресу і інших країн, до їх парламентів, до національних олімпійських комітетів, міністерств і відомств, що відповідають за розвиток фізичної культури, фізичного виховання і спорту, із закликом про посилення законодавчої, організаційної, фінансової, нормативно-правової, матеріально-технічної і соціально-економічної підтримки наукових досліджень і науково-методичних робіт по різних актуальних проблемах, що існують в цих сферах і вивчаються у відповідних наукових центрах і вищих навчальних закладах різних країн.

6.                 Конгрес, схвалюючи традицію щорічного проведення, що склалася, в різних країнах таких авторитетних міжнародних наукових форумів, якими стали конгреси "Олімпійський спорт і спорт для всіх", звертається до органів державної влади і відповідних відомств Республіки Молдова з проханням всіляко підтримати проведення в цій країні в 2011 р. на базі Державного університету фізичного виховання і спорту Республіки Молдова наступного - XV Міжнародного наукового конгресу "Олімпійський спорт і спорт для всіх", до уряду Болгарії про проведення в 2012 р. XVI конгресу на базі Національної академії спорту Болгарії ім. Васил Левскі; до уряду Китаю про проведення в 2013 р. XVII Міжнародного наукового конгресу на базі Спортивного університету Пекіна (КНР); до уряду Казахстану про проведення в 2014 р. XVIII Міжнародного наукового конгресу на базі Казахської академії спорту і туризму, до уряду Узбекистану про проведення в 2015 р. XIХ Міжнародного наукового конгресу на базі Узбекського державного інституту фізичної культури.